ШКЛЯР Василь – Залишенець
Видно, то й був їхній командир, який чомусь зволікав. … Один узяв чомусь різко праворуч, туди, де й досі стояла покинута валка підвід, і Ворон навіть у пітьмі розпізнав низенького, а проте дрке прудкого коника, який триста разів виносив Ходю з біди. … чомусь зловтішно подумав ворон, хоч мав добре і чуйне серце.