Результати пошуку слова: Чому

Тепер ти розумієш, чому це небезпечно, еге ж? … Чому ми маємо жити за чужими приписами? … Чому ми маємо робити те, що роблять усі? … – Чому ти не сказала прямо? … Чому людині чогось хочеться? … Тепер розумієш, чому це так важить? … Цікаво, чому вони насаджали стільки мімоз. … – Чому треба доливати так повільно?

Але чому Вінні?" – … Бачте, в чому річ: він подумав, що вся ця Приповідка, а далі й Казка буде лише про Пуха, і йому стало трішечки прикро. … – То чому ж ти називаєш його Вінні? … Чому це так, скажи? … – затинався він і при цьому чомусь не зводив очей з буфета. … – перепитав Крістофер Робін.– Чому?

Чому ж син о такій порі ще не вдома? … «Чому ж тоді лікар не задоволений?» — … «Чому не купила на перший?» — … — Ти чому не в машині?  … — Чому не сказав відразу? … Чому б я тебе штурхав? …  Чому ж ти не залишив її на городі?  … процідив сторож, наче його було заскочено на чомусь гарячому. … «То чому не сказав одразу?» —

Поведінка людини може ґрунтуватися на засадах твердих, як камінь, чи хлипких, як твань, але часом настає Й така мить, коли мене вже не обходить, на чому вона ґрунтується. … Вона подивилася на мене й не знати чому засміялась. … — Ось у чому різниця між тим, що випало на нашу долю.

От чому купила квиток на потяг «Санкт-Петербург – Львiв». … – Ти а-ас в цiй справi у на-ас… I цi слова, i вираз його обличчя, i те, що я чомусь вперто намагалася викликати чоловiка на розмову (хотiла ще раз переконатися, що прийняла правильне рiшення?) – … Чому так? … я теж чомусь подивилася на диктофон.

Постає питання: якщо так багато людей наполягають на тому, що вони бачили представників позаземного розуму, чому сьогодні пересічній людині непросто розпочати спілкування з ними? … Тому й виникає неприємне питання: чому первісні люди незалежно один від одного створили образи у незграбних костюмах із антенами на головах?..”

Я не знаю, чому взагалі жіночої праці в голярнях не вживають широко в світі, бо ніколи нічого приємнішого не відчував за ті хвилини, поки мене голила молода, голубоока, дуже чемна й привітлива дівчина. … Поки аж хтось не почує й не обізветься, точного бо місця розтащування штабу в полку не знали й чомусь не повинні були знати.

Васюта чомусь не носить свого онука в садок у одних штаненятах, а лиш загортає в коцик, а вже тоді бере на руки та й колише крізь село. … …Даруся дивується, чому ніхто не в'яже Славка, коли він напивається і дебоширить на пів-села. … Чому дерево має сумувати, коли пригріває осіннє сонечко, коли Дарусю не шугає біль у мозок?

Чому сьогодні за неї так забули, а мати, коли помітить її, замість дати їсти, схопить на руки, заливається слізьми і так горне до сухих грудей, що Марії аж боляче. … Чому ти, дівчино, не спала? … Клялися не забути, розривалися, сходилися знов, ще цілувалися… Чому, Боже мій, буває така коротка ніч?

А Загорський тим часом напружено міркував, чому це він знадобився цим двом бізнесменам? … –  А чому для вас? … Тоді чому ж він опинився на кораблі? … В чому ж особливість цього острова? … –  Чому – ні?  … –  А чому ми не можемо припустити, що вона таки існує? … З такою людиною, звісно, сперечатися важко, а ще важче в чомусь переконати її.