На уходах – Андрій Чайковський
Такого-то товариша, Гривка, взяв з собою і Тарас. та хіба ж можна вірного Гривка лишити вовкам на поталу? Прив’язав собі знову Гривка на плечі і зсунувся з дерева. Вже сонце хилилось до заходу, як у степу показалась велика чорна плахта. І справді, від сходу сонця сунула по небі інша чорна плахта, більша від усіх.