Германа Гессе – Гра в бісер Posted on by / 0 Comment Можливо, в торгівлі, політиці абощо той, хто робить із чорного біле, часом і здобуде славу великого діяча або навіть генія, але в нас – ніколи. … І розтинає прірву чорноти На день і ніч, життя і протилежність.
УКРАЇНКА Леся – Поезiї Posted on by / 0 Comment Менi осiння нiч короткою здається, Безсоння довге не страшне менi, Воно менi не грозить, як бувало, Непевною i чорною рукою, А вабить лагiдно, як мрiя молода.
О. М. Устименко – СПЕЦІАЛЬНІ РАДЯНСЬКІ АВТОМОБІЛІ ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ТА ЇХ ЕКСПЛУАТАЦІЯ НА ХАРКІВЩИНІ (КІНЕЦЬ 1940-Х – 1990-ТІ РОКИ) Posted on by / 0 Comment 60», це максимальна дозволена швидкість їзди для інваліда, потім червоним трикутником з жовтим тлом і чорною буквою «Р», а пізніше чорним трикутником на круглому жовтому тлі.
ПРАКТИКУМ З ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (від доби монументалізму до романтизму) Posted on by / 0 Comment Визначте значення назви притчі «Вдячний Еродій» (у середньовічній емблематиці Еродій, тобто Чорногуз, означав шляхетність, вдячність).
КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма Posted on by / 0 Comment Чує кішка, де сало лежить: одно те, що дівка здорова, молода, оглядна, чорнобрива, повновида, а худоби-худоби – так батечки!
Остап Вишня – Ленінград Posted on by / 0 Comment I не треба питати, чию саме могилу прикрасила нiжними конвалiями й запашною черемхою ота он чорноброва й кароока дiвчина, що печально над могилою голову схилила.
ФРАНКО Іван Якович – ПОЕЗІЇ, ЩО НЕ ВВІЙШЛИ ДО ЗБІРОК Posted on by / 0 Comment Та ні, до скиби чорної землі, До берега, до коней, до хатини… А вирваний із тої скиби – гине, Немов бур’ян, стає безвладний, мов Із тіла душу вирвано у нього.
МИТНЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТА ЕКСПЕРТИЗА ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ: конспект лекцій Posted on by / 0 Comment Традиційними товарами торгівлі скіфів з грецькими колоніями на Чорноморському узбережжі довгі роки залишалися зерно, хутра, мед та ін.
СКОВОРОДА Григорій Савич – Байки Харківські Posted on by / 0 Comment Зозуля та Дрізд Зозуля прилетiла до Чорного Дроздика.
Кобилянська Ольга – Людина Posted on by / 0 Comment Її біле змарніле лице відбивало сильно від чорної хустки, а в тій хвилі схилила його глибоко вділ… було їй, очевидно, тяжко виявити се, до чого забиралася… —
