Результати пошуку слова: Чути
Євпраксія – Загребельний Павло
Ніхто не бачив її дикої самотності, розпачливої безнадії, була коло неї тільки Журина, разом плакали потай, аби ніхто не бачив і не чув, хоч, здається, чути й не було кому: імператор несподівано оглух. … Як зручно, коли ти можеш дозволити розкіш чути, коли хочеш, і примушувати слухати навіть тоді, як ніхто б не хотів цього робити.
Ольга Кобилянська – Через кладку
— Я звик з ваших чистих уст чути саму правду, пощо оце затаювання її в цій хвилі передо мною, що ніколи не був і не є вашим ворогом? … — А те дуже рідко чути. … Воно все ж таки має в собі щось миле — чути-таки певний заповіт. … Шелесту не було жодного чути, але зате роздалося до наших дверей ледве замітне стукання.
ВЛАД Марія Миколаївна – Стрітеннє: Книжка гуцульських звічаїв і вірувань
На сині моря, на пустелі, куди коні недоіржують, де пси недобріхують, корови недорикують, вівці недоблеюють, кури недопівають, ворони недолітають, де гласу християнського не чути. … Тут є що чути. … Дідо тікав у луги, аби не видіти, як їх випускали на подвір’я; але вони трембітали з голоду – і в лугах було чути.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному
Часом цікаві ченці прикладали вухо до його дверей чи вікна, щоб почути, чи не балакає він сам із собою, але в келії завжди стояла мертва тиша, тільки вряди-годи чути було шелест зілля й булькотіння в горщиках. … Чути довкола сміх і дівочі поклики, бігають весело хлопці за дівчатами, а вони так само весело тікають.
Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка
Тогді я з худобою, при моїм дарованії, певно буду засідателем… Хем-хем!» І ще деньків з чотири нічого не чути було… Аж ось прибіг передовий козак, що біжить за ним пан справник. … Застала батька зовсім немощного: з журби трохи не пропав, що й дочка його покинула, і син обікрав і втік, і не чути його овсі.
Германа Гессе – Гра в бісер
З цим культом музики («І в вічних перетвореннях природи нам чути потаємну владу співу» – … Йозефові часом доводилось чути в гімназії, і говорили про нього різним тоном. … Як краплі золотого світла, падали звуки в нічне безгоміння, так тихо, що в проміжках між ними чути було ще й пісню старого водограю на подвір’ї.