Результати пошуку слова: Чіп

чіпля́в чіпля́ли жін. чіпля́ла сер. чіпля́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник чіпля́вши

чіпна́р – іменник чоловічого роду, істота (кравець) відмінок однина множина називний чіпна́р чіпнарі́ родовий чіпнаря́ чіпнарі́в давальний чіпнаре́ві, чіпнарю́ чіпнаря́м знахідний чіпнаря́ чіпнарі́в орудний чіпнаре́м чіпнаря́ми місцевий на/у чіпнаре́ві, чіпнарю́, чіпнарі́ на/у чіпнаря́х кличний чіпна́рю чіпнарі́ [діал.]

чіпо́чок – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний чіпо́чок чіпо́чки родовий чіпо́чка чіпо́чків давальний чіпо́чку, чіпо́чкові чіпо́чкам знахідний чіпо́чок чіпо́чки орудний чіпо́чком чіпо́чками місцевий на/у чіпо́чку, чіпо́чкові на/у чіпо́чках кличний чіпо́чку* чіпо́чки*

чіпкохво́стий – прикметник відмінок однина множина чол.

чіпля́нка – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний чіпля́нка чіпля́нки родовий чіпля́нки чіпля́нок давальний чіпля́нці чіпля́нкам знахідний чіпля́нку чіпля́нки орудний чіпля́нкою чіпля́нками місцевий на/у чіпля́нці на/у чіпля́нках кличний чіпля́нко* чіпля́нки*

чіпля́ння – іменник середнього роду відмінок однина множина називний чіпля́ння родовий чіпля́ння давальний чіпля́нню знахідний чіпля́ння орудний чіпля́нням місцевий на/у чіпля́нні, чіпля́нню кличний чіпля́ння*

чіп1 – іменник чоловічого роду (пробка; кілочок, стержень; шип) відмінок однина множина називний чіп чопи́ родовий чопа́ чопі́в давальний чопу́, чопо́ві чопа́м знахідний чіп чопи́ орудний чопо́м чопа́ми місцевий на/у чопі́ на/у чопа́х кличний чо́пе* чопи́*

чіпкохво́сті – множинний іменник, істоти відмінок однина множина називний чіпкохво́сті родовий чіпкохво́стих давальний чіпкохво́стим знахідний чіпкохво́сті, чіпкохво́стих орудний чіпкохво́стими місцевий на/у чіпкохво́стих кличний чіпкохво́сті*