Результати пошуку слова: Чіп

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

Усі школярі сипнули з хати, загукали на собаку, котрий, одбігши й нікого не чіпаючи, дивився з кутка на все, що діялося. … Карати мене, окрім доміне Галушкинського, ніхто не міг; а я дуже добре знав, що він боявся матінчиної неласки й тому не чіпав мене.

ФРАЙБЕРГ Герман – Таємнича Африка

Posted on by / 0 Comment

І хоч як шаленіють у своїй безсилій люті колонізатори, хоч як вони чіпляються за пошматоване тіло «чорного континенту», – … Умбіла знала всіх мешканців табору і нікого з своїх знайомих не чіпала. … Одна з причин, за яку чіпляються торговці невільниками і яка нібито виправдовує їхню брудну справу, –

ДЮРРЕНМАТТ Фрідріх – Суддя та його кат

Posted on by / 0 Comment

Берлах не заперечував і вийшов із кімнати разом із Лютцом, якому обіцянка не чіпати Ґастманна з кожною хвилиною видавалася все більш необережною і який побоювався різкого тиску з боку Берлаха. … Лютц подумав, що настав відповідний момент поговорити про Ґастманна і про те, що його не можна чіпати, але промовчав.

Остап ВИШНЯ – Зенітка – Усмішки, фейлетони, гуморески

Posted on by / 0 Comment

Одне тільки непокоїло командування: куди чіпляти того залізного хреста? … Коли солдат грудьми захищає батьківщину – хреста чіпляють на груди… А Карл Сукенцуцке прислужився батьківщині зовсім не грудьми!

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

Ліва рука лежить на секторі газу, ноги на педалях, і він ще не бачить, але вже відчуває всім своїм єством, чіпкими пальцями правиці, що стискають ручку, відчуває наближення полігону, його погляд прикипає до перехрестя на бронесклі, виводить літак на ціль (як важливо не втратити зараз висоту!),

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Огненне коло

Posted on by / 0 Comment

Петро миттю звівся, почепив «МПі» на шию, підхопив панцерфавста й пошкандибав униз до шляху, чіпляючись за кущі, спіткаючися по вирвах і вибоїнах. … Ті ноги теліпалися в штанах безвольні, чіпляючись за кущі будяків та за юрби житнього колосся над обніжком, по якому Петро біг, від того Роман і кричав.

ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів

Posted on by / 0 Comment

Дорбатай ніби забув про існування дівчини й Івана Семеновича: очевидно, в старого віщуна зараз і без них чимало справ, Роніс мав рацію… Невідомо, на який час, але поки що Дорбатай не чіпає полонених. … Вони бігли тепер полем, переборюючи опір всюдисущої високої рожевої трави, яка чіплялася за ноги й заважала бігти.