КАТАЄНКО Кузьма – Живі зустрінуться
Не чіпайте! … Тільки прошу, не чіпай наших коней. … Диви, як барон за хліб чіпляється. … Дно лиману заросло ряскою, довгі пасма твані чіплялися за ноги, до чобіт ніби прив'язано пудові гирі. … Думаєш, як я односум Луняки та їв борщ у твоєї матері, то не чіпатиму? … – Не чіпай, – … Сам знаєш, хто побачить Наталку, той і чіпляється.