Skip to content
– А що таке, шановний? …
Може, у вас і є досвід, шановний, тільки не у вихованні дітей…. – …
Адже щойно ви й на мене казали «шановний». …
– Не морочте мені голови, шановний! …
– Бачте, не «шановний», а «вельмишановний» пишуть! …
Шановний, де ваш досвід? …
Бабусі, шановний, скажете… Я знаю… Тільки дурником прикидаєтесь!
– Зі своєю служницею, шановний пане. …
– Маю, шановний пане. …
На добраніч, шановний пане. …
Якщо шановний пан бажають, щоб я признався, то я признаюся, мені це не зашкодить. …
– О котрій годині, шановний пане? …
– Звичайно, шановний пане, – …
– Заспокойтеся, шановний пане.
– Здається, я вловив хід ваших думок, шановний професоре, – …
– Це все від того, що в дитинстві ви, шановний професоре, начиталися зайвини про піратів. …
– Саме так, шановний професоре, саме так. …
А поки що, шановний Крішане, я так і не зрозумів, як ми можемо добратися до храму, коли ні провідник, ні ви не знаєте туди дороги.
