Skip to content Не збагнув я, хто тканину, диво дивне те, зіткав – Хто побачив,- дивувався, божим чудом називав Не лежав у ній в основі ні шарлат, ні злотоглав tа міцна була, мов кута, наче хтось загартував. …
Поруч себе посадили на шарлати, на шиття, Поблизу ж сиділо сонце, що пече мої чуття. 