КВИТКА-ОСНОВЬЯНЕНКО Григорий Федорович – Маруся
Тим-то городянські дівчата… у них і парубки свої, не такі, як у нас, що ні на що і дивитись… Піду швидше додому (а сама ні з місця), стану поратись, робити, то, може, й забуду! … – Та йди-бо швидше! … Сідай швидше на лаву; а ти, Марусю, біжи хутко у кімнату та вбирайся. … ночуй з богом та вертайсь швидше до твоєї бідної Марусі».