Результати пошуку слова: Шелест

Адріан Кащенко – Славне військо

Posted on by / 0 Comment

Не встигли й поставити ногу на перший уступ, як раптом поточилися вбік: мало не з-під ніг у нас із шелестом і сичанням вискочили три великі, головаті жовтобрюхи й хутко поплазували під тернові кущі, де й зникли у щілинах скель. … За якусь мить у траві почувся шелест, і вона загойдалася смужкою довкола.

Іван Драч – Григорій Сковорода

Posted on by / 0 Comment

Шелестять аркуші «Євхаристиріона», проходять перед очима Сковороди дні занять. … Це царство примар, де шелестять банкноти – папірці, що заміняють золото. … їх шелест супроводжує все придворне життя. … Вони шелестять за карточними столами, в приймальних міністрів, у кишенях лакеїв.

УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013

Posted on by / 0 Comment

Тиск, вереск, брязк, шелест, блиск, тріск, риск, писк. … і шелест від плаття все більш наближається. … Тиша була наповнена всякими звуками і дзвінкою піснею жайворонка і дзижчанням польових мух і тихим мелодійним шелестом стиглого жита.

Тарас Бульба-Боровець – Армія без держави

Posted on by / 0 Comment

Кожний обережний крок робить несподіваний шелест. … Я всією істотою реагував на найтихіший шелест на коридорі, а кожний ляскіт та бряжчання замків на моїх дверях автоматично ставили мене на ноги: «нарешті кінець»! … Найтихіший мишачий шелест на коридорі видавався нам кроком кованого есесівського чобота.

ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

Posted on by / 0 Comment

І буде мудро шелестіти сніг… – … Вибачившись усмішкою, господар прочитав далі: І буде мудро шелестіти сніг: Миттєвий на руці та вічний в світі. … Так, буде мудро шелестіти сніг, І оновлятись навесні природа, І на одній з непройдених доріг Впаде зерно в щемкім чеканні плоду, Все буде, як було.

АНДРУХОВИЧ Юрій – Дванадцять обручів

Posted on by / 0 Comment

Як це не схоже на добре провітрювану, стерильну й ретельну, бездоганно опалювану, але в той же час позбавлену справжнього людського тепла атмосферу наших стрімких евросіті з її поверховим ковзанням усмішок і штучною тишею, порушуваною зрідка лише клацанням запальничок чи шелестінням станіолю!”.

ЩЕРБАК Юрій – Хроніки міста Ярополя

Posted on by / 0 Comment

Одного яропільського ранку, коли сніг падав й одразу чорнів під ногами перехожих й колесами автомобілів, пригадала Марія, як вилітали з дверей церкви мільйони білих метеликів, залишаючи по собі золотавий пил і ніжний шурхіт, мовби хтось шовком шелестів. … Які трави шелестіли в ньому, якби ви тільки бачили, друзі мої землелюбні!