ФРАНКО Iван Якович – Захар Беркут
Так, значиться, вісті й шепти говорили правдуі Так, значиться, батько її віддавна, від десятьох літ, був у порозумінню з монголами, був зрадником! … Сідало сонце за тухольські гори, тонучи в легеньких червоних хмарах; темні смерекові ліси довкола Тухлі шептали тихо, таємничо, немов передавали собі якусь зловіщу новину.