Результати пошуку слова: Шкода

Дуже шкода, що все це станеться, бо воно змінить тебе. … Шкода, що я тоді не знав про вашу дружбу. … За нові, незвідані відчуття не шкода й найвищої заплати! … Шкода було б, якби Доріан зв'язав своє життя з якоюсь нечупахою, що покалічила б йому душу й скаламутила розум. … Шкода, що ви не поїдете зі мною на обід.

— Шкода. … Шкода, звісно, та жалем не допоможеш. … «Шкода, що не випустив рогом кишки гаду солоному», — … — А тобі шкода, що божа скотина допасеться трохи? … — І кума шкода, і меду жалко». … Мені і їх шкода куркулям віддати. … Червоними натомленими очима тихо стрічає вона Грицька, і шкода стає її, як живої людини.

Але мені чомусь стало її шкода. … Мені раптом стало страшенно його шкода. … Мені було ніби аж шкода Еклі. … Навіть трохи шкода каналію. … Аг шкода, що не репнув.  … Мені шкода нею тебе мучити.  … От шкода! … Їй таки було мене шкода. … –  А-а… Шкода! … –  А-а… Страшенно шкода. … Мені зробилося страшенно шкода, що я так її піддурив.

Шкода, інформація з компів об’єктів завжди допомагає справі. … Чи просто шкода пацана? … Мені було шкода його. … У них (дядьків) і без вас клопоту вистачає… Шкода, що поруч об’єкт, перед яким не можна світитися. … Шкода. … я був на рік молодший за Ліду… Чесно кажучи, я був у неї закоханий… Мені дуже шкода, що трапилося таке горе… –

Шкода! … Така шкода, такий жаль! … «Господи, яка шкода, який жаль! … Але яка шкода! … Яка шкода! … Саво, не шкода того Бісмарка та Капріві? …  Невже вам його не шкода? … –  А чого мені його шкода? … Невелика шкода. … –  Була щаслива, це правда, та шкода, що не кожному дається таке щастя, – … Я йшла б та йшла цією стежкою, та шкода, що кінець близько, –

— Як бачите, я маю за собою більшу половину кладки, тож шкода, щоб тепер вертався. … Але тут, Маню, шкода вас і вашої енергії. … — Тим менша шкода, — … — А цей був такий дрібнесенький… а такого ще я не бачив, шкода. … — Правда, то велика шкода, — … Не одного шкода. … Шкода, що тепер Мані нема… —

Ото яка шкода!..» … –  Ото шкода, що мій тато незнайомий з вами! … –  Дуже шкода, що я незнайомий з вашим батьком. … Шкода буде втрати, а втрата була б чимала, – … яка шкода, що ви не бачили Голубкова, як він виступав в водевілі «Десять молодих паннів і ні однісінького жениха». … думала Ліда, і їй стало шкода добрих дуреп.

Теплий кожух, тілько шкода – Не на мене шитий, А розумне ваше слово Брехнею підбите. … Шкода! … ось що… Шкода хлопця, Провітри, Миколо!” Провітрився. … Мені їх не шкода, мені їх не жаль. … Шкода й праці. … Душе моя убогая, Чого марне плачеш, Чого тобі шкода? … І треба б,- каже,- й трохи шкода.

«Я міг би скласти інструкцію із тактики оборони для взводу з високим тиском,- подумав він,- Шкода, що не можна йому цього сказати. … Шкода, що я не можу з вами поїхати. … Шкода, що не можна перевоювати з початку ту війну. … – Шкода, що ми не воювали за часів кондотьєрів: тоді досить було перехитрити ворога, і він здавався.

Тачинський роздумав собі зараз, що шкода би не скористати, бо кращого зятя хиба що не знайде. … Я тобі кажу, що ти того не розумієш, каже Тучко — шкода такого сукна. … Треба буде приймити наймичку до простої роботи, бо шкода до того людини з таким гарним голоском. … Шкода видавати на штемпель.