Результати пошуку слова: Шкіра
РОНИ Жозеф – По вогонь. Печерний лев – КОМПАС (Подорожі)
Шкіра у них була руда, не чорна; майже у всіх тулуби, руки й ноги позаростали волоссям. … Шкіра в неї ніби сяяла, одлискуючи, наче поверхня річки чи зелене листя дерев. … Шкіра відчувала в найменшому подиху вітерця хвилю прохолоди або віяння сухого жару. … Голови у них були наче без шиї, обличчя – трикутні, шкіра – наче руда вохра.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
Кара!» У нього були вогнисті коси, вуса й борідка палали полум’ям, шкіра на обличчі й на руках була теж мовби червона, ніби він щойно вискочив з пекла. … На відрубаній голові шкіра стягується! … Рожева Її шкіра аж пашіла силою, тепло входило в Кінату й щедро виривалося з кожної клітини її дужого тіла.
ЛЕМ Станіслав – Соляріс
Шкіра клаптями лущилася в нього з носа й вилиць. … Він стояв переді мною, заслоняючи собою двері, високий і такий худий, що здавалося, під кремовим трикотажним костюмом були самі шкіра і кістки. … Шкіра була шерехата від щетини, яка пробивалася чорними цятками. … Лискуча шкіра спини напнулася на горбиках хребців.
БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови
Шкіра ж така ні к бісу не годиться – вся в дірках, мов решето. … Е, в мене вже шкіра як у вола. … Не роги, а сама шкіра, чимсь наллята, а зверху аж мерехтить, вилискує шерсть густа та коротенька, що нею ті панти покриті. … сама шкіра на них, без нічого. … Сліпуче сонце і вітерець засмалювали обличчя, шкіра робилась бронзовою.
БАРКА Василь – Жовтий князь
Бо постановлено: ми шкірами своїми, як великими карбованцями, заплатим». « … Сама шкіра вкриває череп. … Перед очима трупик, мов пергаментовий шкірою, і пойнятий темною сизістю в страшній схудлості: кістячечок зоставсь і шкіра на ньому, що обсохла, замість одежки. … Шкіра схолодніла, і вода задержувалася; скоро вже льодова кора стала.