Результати пошуку слова: Шкіра

ПАШЕК Мирко – Ловці перлів

Posted on by / 0 Comment

Сонце пекло нещадно, й шкіра в Аусси стала така суха, наче він сьогодні ще й не був у воді. … Шкіра його блищала скоріше від поту, ніж від води. … Очі в нього були заплющені, начебто він спав, його чоло було гладеньке й коричневе, мов шкіра старого сідла; здавалося, за ним не було думок.

РОЗДОБУДЬКО Ірен – Ґудзик

Posted on by / 0 Comment

А шкіра! … Точніше – шкіра й навіть волосся. … Шкіра голови боліла нестерпно. … Тепер я відчула, що болить не тільки шкіра голови, а й усього тіла. … – Шкіра та кістки… Мильна вода вирувала в мене під ногами і з булькотом витікала в заґратований водостік.

Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею

Posted on by / 0 Comment

Біла, аж прозора шкіра вкрилася рожевими плямами, повіки спухли й почервоніли, але заплакана вона стала йому ще ріднішою. … Шкіра щеміла, немов обпечена, особливо на руках та шиї. … Видно, добряче його вдарило… Шкіра, вкрита засохлою кров’ю, неприємно щеміла.

Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня

Posted on by / 0 Comment

Познайомився з нею в дитинстві, коли його ще гонка, невидублена шкіра, як папір, лопалась від батогів ланового… Роки давно розмили тіні минулого свавілля, розметали по всіх смітниках панів і паненят, тільки не змогли викорчувати окоренілих злиднів. … Зразу ж шкіра затрусилася.

Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША

Posted on by / 0 Comment

Стіни її були завішані турецькими килимами, посередині стояв невеличкий стіл і широке ліжко, заслане білими вовчими шкірами. … Висушений сонцем та просмалений степовими, а може і не тільки степовими, вітрами, був старий жорсткий, як воляча шкіра, з обличчям коричневим, немов руків’я бувалої шаблі.

Люко Дашвар – Мати все

Posted on by / 0 Comment

Чорне волосся, бліда шкіра, правильні риси обличчя, сині очі. … Шкіра голови, здається, теж, але про всяк випадок я обробила «нітіфором», — … Бліда шкіра під місячним світлом набралася теплоти, очі дивилися крізь дівчину, за вікно… Він дивно всміхнувся, приклав до грудей біля серця Раїну руку.

ЮРГЕН Анна – Голубий Птах, названий син ірокезів

Posted on by / 0 Comment

Лише одне впало йому в очі: грубий край човна – це всього-на-всього потовщена планка, а боки – не що інше, як тонісінька, наче папір, шкіра, що обтягувала поперечні дерев’яні ребра. … Вперше за кілька днів він побачив не розмальоване, а звичайне обличчя, шкіра якого вигравала природним коричньово-червонуватим кольором.