Результати пошуку слова: Шов

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Posted on by / 0 Comment

Фомін оглянув чемодан, зазирнув усередину, помацав коричневу шовкову підкладку. … Нарешті зробив, купив у крамниці шовкову хустку, загорнув у неї лебедину шкурку – й до Ганни. … Справжні, з м’якого шевро, з білою шовковою строчкою по ранту.

КАНН Мария – Блакитна планета

Posted on by / 0 Comment

За високою спинкою першої лавки заясніли шовкові коси Агнешки поруч короткого темного волосся пані лікарки. … По шовковій шкірі пробігло дрижання. … Летіли недовго, та коли хлопець ступив ногою на схил, укритий шовковими високими травами, сонце вже зайшло, і на небі чітко вимальовувався молодик.

БОКАЧЧО Джованні – Декамерон

Posted on by / 0 Comment

Стара сарацинка, вислухавши жінчине оповідання, подивилась дівчині в обличчя й заплакала; потім, обійнявши її й поцілувавши в чоло, взяла за руку й повела до свого дому, де жила сама без чоловічого товариства з челядницями своїми, пораючись різним рукоділлям із шовку, пальмового листя та ременю.

Квитка-Основ’яненко – Козир-дівка

Posted on by / 0 Comment

аж то Левко!… Левко, таки сам, гарний та бравий: у міщанській свиті, поясом каламайковим підперезаний, шапка висока з червоним верхом і з сірою околицею і за поясом вже й хустка червона та красна шовкова, з великими квітками; такої по селам не видно.

КОСТЕНКО Ліна – Збірка віршів

Posted on by / 0 Comment

Адже ніхто так не клянеться богом, як сам диявол – той же шовінізм. … Шовковий шум танечної ходи йому на згадку залишає осінь. … Руки шовковиць, чого ж ви заклякли? … Я знаю, дід та баба – це коли є онуки, а в них сусідські діти шовковицю їдять.

ВОВЧОК Марко – Три долi

Posted on by / 0 Comment

плахта на їй шовкова, хустка з золотими квiтами, з золотою габоюзав'яже, а з правого боку квiточка. … а вiн усе її мимо наших вiкон у свято проводить – сам у такiй шапцi, як решето, у поясi шовковому, червоному, що аж очi в себе бере. … коли вона стала другу хустку зав'язувати, аж шовкова сивина забiлiла.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Знову лілові квіти, темна сукня, блискучі туфлі з бантами, шелест потривоженого шовку, що застигав на її тілі. … Ще пам’ятаю бляклі лілові квіти на гладіні шовку, важкі колючі пасемка її волосся. … Тут могли б шелестіти ошатні сукні, пахтіти шовки, сяяти очі молодих і ковзати по оголених плечах колючі погляди стариків.

НЕСТАЙКО Всеволод Зиновьевич – Тореадори з Васюкiвки

Posted on by / 0 Comment

Воно буде переливчасто-смарагдове, як… як шовк. … Заходить Галина Сидорiвна, з гарною зачiскою, у шовковому платтi – не вчителька, а кiноартистка. … Захотiв сорочки шовковi – на тобi сорочки шовковi… А менi хоча б одну каструлечку, що не тече.

БАГРЯНИЙ Іван – Тигролови

Posted on by / 0 Comment

М'яко погойдуючись, як у мрійному вальсі, пишаючись шовком фіранок на вікнах, мерехтячи люстрами, котився він, ніби разок блискучих коралів, і миготів емалевими девізами на боках вагонів: “Нєгорєлоє – Владівосток”. … А наставку шовкову, чорну, вигаптувала жовтою і червоною заполоччю.