БАХ Річард – Ілюзії
Я повiсив на розчалку щойно випрану шовкову хустину i витрiщився на нього: – … Малий на зрiст, сухорлявий, чимось схожий на вовка, вiн викликав невиразний страх, хоча, опинившись у свiтлi багаття в своєму вечiрньому костюмi та чорному плащi, пiдбитому червоним шовком, i сам почувався видимо нiяково.