Результати пошуку слова: Штани
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
Не може художник відповідати за те, що він, малим будучи, пісяв у штани. … Був у картатій чистій сорочці, штани на ньому прасовані, виглядало, отже, що чоловік не порпається щоднини в землі чи коло гною. … Солдатські штани висіли на ньому, як на патику, і мусив їх підтримувати; також завелика теліпалася на плечах кабатина.
Тимофій Гаврилів – ВИЙДИ І ВІЗЬМИ
квапливо белькоче Жак, натягуючи штани. … Жак розщіпає штани. … — Натягай штани, мудрагелю. … Жак скидає взуття і шкарпетки, що світять дірами; підкотивши штани, заходить у воду, ступні торкаються прохолодного каміння, вода омиває шкіру і, з’єднавшись, струменить далі. … І він був останнім, який спустив штани і випорожнився.
Юрій АНДРУХОВИЧ – Таємниця
До того ж я уже встиг натоді сильно незлюбити саме поняття літературного портрету з його неминучими прикрасами типу «широкі штани з безліччю кишень, сережка у лівому вусі, звичка рукою відкидати назад пасмо неслухняного волосся, обдерті оранжево-чорні кеди». … А мені ковбойські штани, з багатьма кишенями!
ЛЕМ Станіслав – Кіберіада
А все тому, що державохід видавався конструкторам таким монументальним і безмежно сильним велетом, що для нього приготували лише кілька нескладних знарядь та одні штани – до речі, затісні, як показала примірка, внаслідок помилок у плануванні. … Сорочка, штани, підтяжки. … Ет, замість сушити голову, краще застебнути штани і їхати далі.
ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини
На сіні, застеленому вовняною ковдрою, лежав Клюев, одягнений в білу дідову сорочку та в полотняні штани. … – По костюм пішов і штани хотів прихопити. … Дядько Оксьон обносився, щодня штани латає… – … Мені зараз матерія та штани позаріз потрібні! … – А до того, що штани в мене латані-перелатані і в бузині фарбовані.
СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку
На злодієві були чорні штани з дорогої тканини, заправлені в ічиги, зверху куртка з темного сукна, а під курткою біла верхня сорочка. … За її словами, ічиги та куртка були явно гірші за штани, і їй навіть здалося, що вони не його. … Свою сорочку щонайкращу віддав, ватяні штани нові, а той свою одежину скинув, ось вона тутечки, –
ШКЛЯР Василь – Залишенець
Сміялися і з отаманової кобили Зірки, яка, зачувши весняну теплінь, втратила сором і терлася об Солонькового жеребця, поки сідлом розірвала штани самому Солонькові. … – А штани ми тобі залатаємо, скидай хоч зараз». – … сказав він, натягуючи штани. … – Духом ми не впадемо, аби в декого штани не спали.