Результати пошуку слова: Шум

Шуміти

Posted on by / 0 Comment

шумі́ти1 – дієслово недоконаного виду (шумувати, пінитися) Інфінітив шумі́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа 2 особа МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа шумі́тиме шумі́тимуть ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС 1 особа 2 особа 3 особа шумі́є шумі́ють Активний дієприкметник Дієприслівник шумі́ючи МИНУЛИЙ ЧАС чол.

Жюль Верн – 20 000 льє під водою

Posted on by / 0 Comment

Але о першій годині без семи хвилин почувся оглушливий свист, схожий на шум води, яка з величезною силою виривається вверх. … Але скажіть мені, оцей шум схожий на той шум, який учиняють кити, викидаючи воду через ніздрі? … Але важко було, щоб хтось почув нас в оглушливому шумі, утворюваному гвинтом.

АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів

Posted on by / 0 Comment

Під його шолом увірвався свистячий шум переривчастого дихання, змішаного з потоком хриплої лайки, криків, розмови з неймовірної мішанини українських і російських слів. … На підлозі, вбираючи шум кроків, тяглася каучукова доріжка. … – почувся раптом серед шуму знайомий дзвінкий голос.

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Posted on by / 0 Comment

Спочатку в нього була думка йти додому і добре виспатися, але чим довше він стояв і чим довше дивився на чудову весняну ніч, що моргала до нього зорями і віяла свіжістю лук і лугів, тим більше і тим швидше починала шумувати в нього парубоцька кров, забиваючи навіть те тяжке почуття, яке він виніс після зустрічі з Лукеркою, —