Skip to content …мило, примоцьоване, твоїм звичаєм, шпетненько, сторцом – щоб стiкало, а моє завжди лежало плазом i квасилося в калюжцi, i я дивилась на те мило й була така по-дурному щаслива, як бувало тiльки в дитинствi, бо тiльки там i був у мене дiм, я втомилася, любий, о, як я втомилася, єдине, чого менi тодi хотiлось, – 