НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
ото щастя! … – Я маю за велике щастя, що познайомився з вами. … Комашко, син небагатого батька, зріс в степах, любив свої степи, любив народ, був народовцем, любив українську мову, бажав щастя й добра своєму народові. … Яке щастя наливало її серце! … Там ти мене знайдеш, і ми нап'ємося в цей вечір щастя.