РОМАНЧУК Олег – Право на істину Posted on by / 0 Comment Я ступав якомога обережніше, боячись наполохати тишу, помережану щебетом, сюрчанням, стрекотом, дзижчанням – тисячами неповторних, ледь вловимих загадкових звуків верховинського лісу.
ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу Posted on by / 0 Comment Вони не шукали способу якось порозумітися зі мною, а лише, усміхаючись, стояли навколо та щебетали поміж себе, і я почав розмову перший.
КАНН Мария – Блакитна планета Posted on by / 0 Comment Гарцерки справді аж висли на Юнові, щебетали до нього одна поперед одну.
КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло – Тіні забутих предків Posted on by / 0 Comment А проте йому добре було, він йшов за її сміхом, за її щебетанням дівочим, не боячись нічого, легкий й щасливий, яким був колись.
БОЙЧУК Богдан – Краєвиди підглядника Posted on by / 0 Comment Вона, як і раніше, любила мене й щебетала біля мене цілий вечір.
ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко Posted on by / 0 Comment …милосердний купець із байки, заплативши за полонене птаство, а відтак порозкривав клітки і повиганяв їх на волю, бо не кожна птаха ще й хотіла вилітати, і те птаство з радісним щебетом полетіло в ясний світ, який і відбивався оце в засмучених дякових очах голубим склом.
БОБРОВНИКОВ А. – Повість про нещасних марсіян Posted on by / 0 Comment У відповідь йому знову почулося невиразне щебетання.
Дмитро Білий – ЗАЛОЖНА ДУША Posted on by / 0 Comment Остап, якому і не личило задивлятися на дівчат, зупинився у вітальні, мимоволі замилувавшись на розчервонілу Оксану, яка весело щебетала із Яриною, розставляючи на скатертині миски із нескінченими стравами.
Осип Назарук – Роксоляна Posted on by / 0 Comment І вже зовсім-зовсім нікому не шкодить,— сказала радісним щебетом, що лунав у парку, як лящіння соловейка в гаю.— Я так дуже хотіла б кудись іти, їхати, або лучше йти, йти, кудись далеко-далеко, хочби зараз-зараз!..
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга Posted on by / 0 Comment Ще, може статися, подасться у хіппі чи йоги, а в нашому роду такого не траплялось…» Не дивувався, коли розцяцькована пані щебетала: «Ах, лікарю, мені так подобається святий Себастьян з картини Тіціана… як вплинути на гени мого чоловіка, щоб наш син був схожий на цього святого?» …
