Результати пошуку слова: Щем
Григір ТЮТЮННИК – Вир
І щемить їй серце, болить, як зранене, бо стоять он позаду ще семеро, і кожного жаль, і за кожним душа болить.: як то вони житимуть на білому світі, які дороги простеляться перед ними? … Часто він чув на своїх грудях і руках опіки від її мовчазних сліз, і вони розходилися йому по душі гарячим щемом.
Олесь Гончар – Берег Любові
Явно він виділив Інну з-поміж інших, насамперед їй адресував щемливе Теодорине звіряння… … Капітан, припавши до поручнів, дивився Ягничеві вслід, і душа його повнилась щемом розлуки. … Щемить, горить душа. … Отак з щемливою гостротою відчув, що не приблуда він тут, щось таки важить його особа бодай для декого із рідні.
Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ
Старий Вер-бень лише косував на мою усмішку, він знав потаємну силу свого краю, щемливого духу покосів і був задоволений, що везе в «Москвичі» не якогось там розпанілого й збайдужілого фахівця з питань стародавнього живопису, а людину, насправді-таки очаровану землею. … співали щось дуже щемливе й солодке.
Олесь Гончар – Циклон
А душа ще більше кривавиться, щемом пекучим щемить. … І ніжну щемливість чекання. … І чим швидше вони летять, тим щемливіше дорожиш усім, що бачиш, кожним зійденим сонцем, найменшою росинкою життя… … Колотнеча фронтових доріг, напруга ночей, форсування рік — своїх і чужих — все знов озивалось у Колосовському щемом ожилих асоціацій.