Результати пошуку слова: Щем
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
подумав про нього Степура, і йому чомусь стало до щему жаль обох — і Лагутіна, й Мар’яну. … Гостро щеміло збите коліно… З натугою підвелась і, не в силі зрушити з місця, стояла серед цієї жужелиці, мов безпритульна, за полустанком і тільки чула, як даленіє сталевий перестук на рейках, як щомиті менше дрижать під ногами шпали.