Skip to content Щиро кажучи, це було пекло, жах. …
І тому його все це чергування, щиро кажучи, задрало. …
Його називали Льонею і, щиро кажучи, не любили. …
Так от, я став ховати ангелів і мене це, щиро кажучи, захопило. …
У вагон я застрибував ніби у фільмі – потяг рушив, провідник щиро полив мене з ніг до голови матом і замалим не виштовхав назад. В один із своїх виходів Спартак, загледівши серед тих, що ждали в коридорі, худорбасту, сутулувату постать Духновича, був щиро цим здивований: — …
А втім, Богдан був сповнений до професора щирої пошани і вдячності за ті знання, що одержав від нього, і, звичайно ж, не хотів би образити його на прощання. Старалася щиро, на совiсть, а що нi фiга не вийшло, то чеснiше одразу здати карти – не гравець iз мене й зараз, далi буде ще хрєновiше: просвiтку не видно, а сили вже не тi: не дєвочка. …
рубонула зопалу щиро, як ляпаса вiдважила, – …
вона й для нього була, щиро й невдавано, просто girl, котра йому подобалась, – 