ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
– Я швидше забув би власне ім’я, ваша величність,- сплеснув у долоні Ібрагім, щиро ображений таким докором. … Щиро чи ні, то вже її справа. … – Цього я не пам’ятаю,- уперто повторила темногуба жінка, не даючи Ібрагіму наблизитися до неї у своїй щирості пі на п’ядь. … Видавалася йому єдиною щирою душею на світі.