Ольга Кобилянська – Через кладку
Не тому, щоб з моїх записок вийшов якийсь закінчений роман або новомодна повість, а так, — … щоб вдоволити самого себе. … Хотів би я, щоб воно вийшло просте, рівне, правдиве, викінчене, як різьбярська праця, а не як композиція неспокійних нервів. … Хто до нас звертався, мусив вперед конче цей садок перейти, щоб дістатись до хати.