РОМАНЧУК Олег – Таємниця жовтої валізи
Імператор щойно прийняв купіль, голова його ще блищала від води. … – Тонкі губи Діоклетіана скривились, немов він щойно проковтнув кислицю. … Знову вдихаю пахощі свіжої, щойно скошеної трави, аромат бузку і хвої, польових квітів. … Він жив у щойно створеному світі, до якого при бажанні можна було доторкнутися рукою.