УКРАЇНСЬКИЙ ПРАВОПИС НАВЧАЛЬНИЙ ПОСIБНИК 2013 Posted on by / 0 Comment …другим тире ставиться, бо далі йде підрядне речення); 126 в) дужками, якщо вставлене речення вимовляється пониженим тоном: У затінках попід гінкою ліщиною (рибалки тут щоосені вудлища собі ріжуть) прозоро-зелені шпичаки конвалій, кропива з-під торішнього листя пнеться.
Володимир Дрозд – Катастрофа Posted on by / 0 Comment З базару майже нічого, все своє — і молоко, і городина, і свіжина щоосені в сараї порохкує.
ХЕМІНГУЕЙ Ернест – За річкою, в затінку дерев Posted on by / 0 Comment Хай тобі чорт!- сказав він, ні до кого не звертаючись і, певна річ, не вголос.- Я завжди почував себе так перед боєм, і майже щоосені, і завжди, коли покидав Париж.
ШЕВЧУК Валерій – На полі смиреному Posted on by / 0 Comment Часом можна було побачити, а бувало так щоосені, коли дозрівали ті гарбузи, як сидить на одному із них худий дідок і подрімує, а над ним червонолисто палають дерева – цей дідок на велетенському плоді невеликим грибком видавався, котрий ув останньому сонці вигрівається.
НАЛИВАЙКО Степан – Таємниці розкриває санскрит Posted on by / 0 Comment Щоосені, з настанням свят дашахра й дивалі, у містах і селах Індії епізод за епізодом відтворюється на сцені вся «Рамаяна», а наприкінці свят на площах спалюють величезні опудала Равани та його поплічників.
Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник Posted on by / 0 Comment А це ж тобі не ракетна база… Ти ж знаєш, ми щоосені у Цуманських лісах збираємося на зустріч – колишні партизани.
ЗАРУДНИЙ Микола Якович – На білому світі Posted on by / 0 Comment Щоосені колгоспники одержували гроші від заводу за цукрові буряки.
Адріан Кащенко – Славне військо Posted on by / 0 Comment Коли ж у степах вибухала пожежа, а це траплялося часто, бо татари майже щоосені зумисне випалювали посохлу від сонця траву, то вся живність із степів кидалася до Великого Лугу, де за Дніпровими протоками, серед лісів та островів, вони були безпечні від вогню.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана Posted on by / 0 Comment …Смикайло, що мав поле під Чортовою горою, але вони протоптувалися знов і знов у тих самих місцях, де були споконвіку, і зрозпачений Кузь, кленучи всю бісівську силу, щоосені пробував виставляти свій грунт на ліцитацію, але ніхто не хотів купувати, бо як же ти купиш, коли воно під самою Чортовою горою!
