Результати пошуку слова: Щосил

Нестайко Всеволод – Супер “Б” з “фрикадельками” (збірник)

Posted on by / 0 Comment

Мама несподівано підхопила його попід пахви й, хоч він щосили задриґав ногами, підняла і, як дитину, посадила в крісло. … Ігор Дмитруха, рятуючи свої ворота, щосили влупив зустрічним ударом і, як кажуть футболісти, «засвітив свічку». … Ляля підбігла до сенбернара, схопила його за вухо й щосили смикнула.

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

Ні, тепер Мотоко справді щосили випручувалася з його обіймів. … Канае помітив, що його тягнуть уперед – це Ген-тян щосили шарпав своєю спітнілою рукою. … Аяко саме щосили тягла корок з баклаги. … не спускала з нього колючого погляду, а тепер щосили кинула йому в обличчя: –

ФРАНКО Iван Якович – Boa Constrictor

Posted on by / 0 Comment

Дiти бiгають довкола тiсного подвiр’я помiж двома хатами, побравшися за руки, i верещать щосили, – … Один з тих, що стояли при корбi, нахилився, прикляк над яму i крикнув щосили: – … Зажмуривши очi, вiн в скаженiй безпам’ятi кинувся наперед, горi стiною, вхопив проклятий образ i гримнув ним до землi щосили.

ВЕЛЛС Герберт Джордж – Машина часу

Posted on by / 0 Comment

Забувши про небезпеку, я щосили натиснув на важіль, Машина вмить перекинулась, і я шкереберть полетів у простір. … Ступивши на підніжок, я обіруч ухопився за цей важіль і щосили натиснув на нього. … Я не розгубився і щосили вдарив його кулаком. … Я щосили вдарив його у темряві важелем і почав вилазити на сідельце.

Наталья Лукьяновна – Позначена блискавицею

Posted on by / 0 Comment

В розпачі вхопила щит убитого й щосили пожбурила його в останнього з ворогів. … Дівчина щосили притислась обличчям до скелі, ніби хотіла знищити, стерти рубець… – … – Рем щосили шарпонув двері, які старий завбачливо взяв на гачок. … Щосили відштовхнувшись, кинулася вперед – крок… другий… третій… Але трьох кроків не вистачило.

УЕЛЛС Герберт – У безодні

Posted on by / 0 Comment

Вудхауз затис у руці шийку розбитої карафки й щосили вдарив нею в голову дивного звіра. … Та коли до берега залишалося з півмилі, не більше, течія раптом повернула вбік, і мені довелося щосили гребти руками й шматками шкаралупи, щоб дістатися до острова. … Нарешті я щосили розкрутив над головою линву й запустив нею у птаха.