МАЛИК Володимир Кирилович – Чорний вершник
– Але ж я повинен одержати щось за цей похід!- вигукнув розлютований мурза. … Відчував, як щось пече його зсередини, ніби замість серця хто поклав у груди важкий розжарений камінь, а гіркота здушила горло, мов холодний зашморг. … І все ж ми повинні на щось зважитись. … Я щось не пригадую твого обличчя… –