Skip to content Сам префект колегії, старий чернець, приїздив в палац, щоб наглядати за вченням молодого княжати і сам виясняв Єремії початки православної віри. …
Він почував, що старий князь, неначе якась вага, душить його, не дає волі ні йому, ні його думкам. …
– А я прийду з школи та тебе зверху нагаєм по череві, щоб не дуже вилежувався, – відповідає чоловік, зиркаючи на стінні дзиґарі, що їх жінка бачить так само, як він. …
— І що ти на це скажеш? …
За всі роки вона, якій попервах, тільки-но побралися, здавалося, що її нехтують, уже звикла. …
Плекала надії, що спільна ноша зміцнюватиме їхню злуку, на яку мали зареєстрований в актах громадянського стану документ, — Щойно вони встигли сховатися там, як небо перекреслила крилата тінь, і люди затерпли, і обличчя їхні зблідли… Але Гандальф заспокоїв гобіта, втішив, і той притулився у якомусь кутку, чуючи крізь неспокійну дрімоту кроки, голоси, розпорядження Гандальфа. …
Пін потягнувся, щоб розім’яти спину, і запитав: – (“Чи є що краще, лучче в світі…”) …
“Добро, у кого є господа…” Титарівна “Ну що б, здавалося, слова…” “ …
Було, роблю що, чи гуляю…” “ …
За що ми любимо Богдана…“ “ …
друга редакція) DUBIA (авторство недоведене) “Нудно мені, тяжко – що маю робити?..” …
В таку добу під горою, Біля того гаю, Що чорніє над водою, Щось біле блукає. 