Дерева защурухли, листя їхнє вже не шурхотіло. Старі кістки один смоктав, Щурився і під ніс бурчав, Бо вже давно м’ясця не мав. Тільки в рудній справі та будівництві ми перевершили пращурів. Почали згадувати про Морію, чи, по-нашому, Казад-Дум, прекрасний витвір пращурів.
Моряки любовно називали його Щуровичем – на честь відповідних гризунів, якими аж кишить будь-який порт на світі. – А ви що робите, жалюгідний нащадок великих пращурів? Зараз в усьому світі налічувалося лише близько трьох тисяч чоловіків та жінок, що були нащадками Конора-пращура.