Щіткар Posted on by / 0 Comment щітка́р – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний щітка́р щіткарі́ родовий щіткаря́ щіткарі́в давальний щіткаре́ві, щіткарю́ щіткаря́м знахідний щіткаря́ щіткарі́в орудний щіткаре́м щіткаря́ми місцевий на/у щіткаре́ві, щіткарю́, щіткарі́ на/у щіткаря́х кличний щітка́рю щіткарі́
Григір ТЮТЮННИК – Вир Posted on by / 0 Comment От одного разу проситься до неї щіткар ночувати, отой, значить, чоловік, що гребінці та серги на свинячу щетину міняє. … Подумав щіткар, подумав та й каже: «Потрапило десь у вашу хату громове дерево…» … каже щіткар, — … Щіткар відповідає: «Треба, — … відповідає щіткар, —
