Результати пошуку слова: Якийсь-то
Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…
Після того випадку на якийсь час знов запанував спокій. … Якщо сейм прийняв якийсь закон, то сенат, до складу якого входили тільки люди старшого віку, котрі не боялись втратити кар’єру, міг цей закон чи постанову не ухвалити. … Минув якийсь час, вона підійшла до мене й офіційним тоном каже, що принесла деяку пошту і хоче поговорити.
Германа Гессе – Гра в бісер
Ти їдеш до бенедиктинського монастиря, і коли тобі за якийсь час пощастить завоювати довір’я святих отців, то, можливо, ти почуєш у колі тих шановних добродіїв та їхніх гостей якісь політичні розмови, дізнаєшся щось про їхні політичні настрої. … За якийсь час він повернувся і запитав Діона, чи той готовий його вислухати.
ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті
проймав тоді якийсь особливий сум. … Тоненькі кісточки одна за одною розсипалися на шматочки, але вона не довірила нікому свого обов’язку… Поки я говорила, Ая-тян дивилася на мене вологими від сліз очима, та раптом відкрила рот і прошепотіла: „Які ви нещасні!” Я цього не сподівалась, а тому якийсь час сиділа розгублена.
ПРУС Болеслав – Фараон
По опахалу догадався, що то був якийсь знатний вельможа, а по шкурі пантери – що жрець. … Напевно, то був бог Нум або якийсь інший дух, що охороняє царевича, – … – Мабуть, якийсь добрий дух шепнув тобі, володарю, – … Він витяг із своєї торби якийсь невеличкий прилад, взяв у воїна смолоскип і відійшов набік.
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Чернець мовчки підійшов і сів на одному з ослонів; хоч він і не підводив очей, але відчував, що панна, яка була в келії, не одриває допитливого, пильного погляду від його обличчя, і від того якийсь дрож пробігав по тілі ченця, але він не виказував свого хвилювання. … та от же перед тобою, пане отамане, стоїть якийсь шпигун чи що…
Володимир Винниченко – Сонячна машина
Хто йде туди, той на якийсь час приносить у жертву свою честь, гідність, гордість, а може, і друзів. … На фотелі під дзвінком жовтяво-червоно поблискує якийсь довгенький, тонесенький інструмент. … Так, то правда, той «якийсь там Макс» дійсно гниє від туги, але чи не через це й таке обурення, такий гнів за самий натяк?