Результати пошуку слова: Якось-то

КВІТКА-ОСНОВ’ЯНЕНКО Григорій Федорович – Конотопська відьма

Posted on by / 0 Comment

– От тобі хусточка, що мені попівна вишивала та подарувала, так отсе покланяюсь нею вам, та от ще аж цілісінька копа грошей, тільки, будь ласкава, тітко, не сердься на мене і вибачай, що так з тобою прийшлося… Се так… теє-то… якось–то не хотячи… – 

ФУКУНАГА Такехіко – Острів Смерті

Posted on by / 0 Comment

А коли так, то все якось обійдеться. … якось непомітно торкнувся її ліктя, але їй це не сподобалось, і С. … Мати взяла мене за руку і, заглядаючи в очі, сказала: „Чує моє серце: не довго мені жити на цьому світі, тож відтепер тобі самому доведеться якось перебиватися”. … Слава богу, трохи зігрівся, тож не страшно, якось тепер переб’юся.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський

Posted on by / 0 Comment

– Якось то буде. … І слідчого йому дали, зрештою, якогось хлопчиська, та й той тільки страхає та погрожує, і то якось мляво, несерйозно. … машина після вибуху пішла якось бокаса, а тоді тіпонулася від удару об віщось, перехнябилась і стала. … Люди мліли від довгого сидіння і все якось норовили простягти то ту, то ту ногу.

Семен Скляренко – Святослав

Posted on by / 0 Comment

Незабаром все з'ясувалось, особливо ж тодi, коли якось уранцi вiд хижi Сварга на узлiссi долетiли удари молота по ковадлу. … Якось моторошно, тоскно йому було, вiн чогось нiби не розумiв, чогось не знав. … Пiзнiше, якось уночi, в полi по той бiк Росi почувся тупiт.

Володимир Винниченко – Сонячна машина

Posted on by / 0 Comment

І згадується, як вона тоді раз у раз зараз же ловила ліктем його руку, якось зручно підгортала її між своєю рукою й тілом і тоді затишно-затишно пригорталася вся до нього. … Після тої ночі якось раптом, одразу підупав, ослаб, знесилів, наче вклав у ту ніч усю рештку своїх сил, надій і віри.

Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА

Posted on by / 0 Comment

– Якось вилізла така пляма, і мене того ж самого дня віддубасили в Нуслях "У Банзетів". … Балоун заявив, що вже й на шеляг не вірить господу богу, бо скільки він даремне молився, щоб Всевишній послав йому більше сили терпіти і якось той його шлунок звузив.

Роман Федорів – ЄРУСАЛИМ НА ГОРАХ

Posted on by / 0 Comment

Промова моя на сьогодні була наготовлена, я носив її на язику, як у кишені, збираючись при нагоді кинути її у вічі товаришеві Ступі, одначе якось не зважувався, а простіше сказати — й на мене мала вплив магія його безпардонного мату. … Але то ще не біда, якось перебудемо, картопля, прецінь, вродила.

ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво

Posted on by / 0 Comment

Якось Родим забув знову повісити меч після особливо палкого зіткнення з купцями-грабіжниками, він просто приставив його до стовпа і взявся до своєї роботи, і тоді Сивоок тихцем спробував підняти зброю, вхопився обіруч за чорну рукоять, похилив тяжке залізо на себе, смикнув догори і впав, накритий безжальним тягарем.