Результати пошуку слова: Якось
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
– А бог її знає, хто вона така; знаю тільки, що вона удова, говорить якось чудно, не по-нашому, – … – Ні, не так: якось іначе… – … Греки встали й несміливо приступили до стола, неначе школярі; очевидячки, їм було якось ніяково перед європейцями. … його душа якось одразу пристала до моєї душі… А сьогодні він не прийшов.
Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ
Весна промайнула для них якось непомітно, тільки й бачили з оцього вікна, як сивіли дощі високі по обріях, тільки й чули їх, як шелестіли за вікном по листю дерев, з тихим дзвоном краплисто падали на дахи, на розігріте каміння будинків. … якось по-цапиному мотнувши підборіддям, звернувся він до Спартака.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Якось мертво було в просторних кімнатах, в просторній гостинній. … – Старші дочки якось швидше повиходили заміж, а ця сидить, – … Артемій і якось нервово крутнувся в кріслі. … Після чаю мені стає якось трохи веселіше. … – якось з острахом промовила Сусана Уласівна. … Сава якось зумів з дияконів вийти на попа на маленьку парафію.
Марія МАТІОС – СОЛОДКА ДАРУСЯ
Маріїн син Славко якось-то напився так, що виніс із стайні підсвинка, дав йому тринадцять ножів у груди, кинув у став коло хати і заборонив домашнім близько підступатися до води. … Їй робиться якось чудно, дивно, навіть солодко. … Якось серед ночі силою пробувала говорити. … І якось Іван навіть подумав, що міг би оженитися на Дарусі.
ЯРМЫШ Юрій – ЛЕТЮЧЕ ДЕРЕВО
І якось на світанку зняло хоботом защібку й нищечком вийшло з клітки. … Ох, і нелегко ж йому було, хоча воно й дуже любило танцювати Сивий учитель якось навіть розсердився на нього. … Так називається перший виступ.- Він іще хот в щось сказати, але, мабуть, не зумів, бо г/ льки незручно якось переступив з лапи на лапу.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою
якось промайнула, та не встигла навіть до кінця оформитись, думка в Максимовій голові… А пісня гриміла, пересновувана брязкотом склянок і сердечним гомоном заздоровниць. … Говорив якось дивно. … Обіцяючи найлегший вихід з безвихіддя, вона прийшла якось раз і не могла вже відійти, засіла глибоко, як скалка, –
МАТІОС Марія – Нація
Якось вони там уміли чимось закривати ту браму, звідки просилися на світ Божий діти. … Його великі, трохи розкосі очі ковзали по людях якось гейби ліниво, гейби знехотя. … Юр'яна якось так привикла до того, що в неї останніми роками збігають діти одне за одним, що сама собі подивувала, коли покотила слізьми перед Довгополом.