ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
Якось уранці ми з ним познайомилися. … Якось, повертаючись у порт, побачили: величезний корабель, що стояв біля причалу, раптом почав розвертатися кормою. … Якось я провалився: ішов, ішов та й бебехнувся в яму, притрушену снігом. … Вона зникла якось непомітно. … – Не думай, ніби те, що сталося, можна якось пояснити.