ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори
А як звати вас, я таки достеменно знаю, пане Більбо Злоткінс. … (Ви, певне, помітили досі, що Більбо Злоткінс був не такий вже й прихильник прози, за якого себе мав, і що він кохався у квітах.) – … Він добряче-таки вколупнув прегарні гобітові двері й, до речі, збив тим ударом таємний знак, якого надряпав там напередодні вранці.