Результати пошуку слова: Яри
ШКЛЯР Василь – Залишенець
намацали їх у Демуриному, довелося втікати на Мотринські яри. … Він так розповідав про свою Ярину, що всі притихали й дивилися на нього «ясними очима». … Недовго він зустрічався з Яриною, але одного разу вони «побували на небі». … сказала Ярина, коли проводжала його до лісу. … Ярица збожеволіла від туги за Козубом.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Князь Єремія Вишневецький
Зелене оксамитове убрання побгалось, позападало в узькі глибокі яри, піднялося на горби, вкрило їх кругом, бгаючись сотнями вередливих, незвичайно гарних складочок, фалдів, западин. … Яри були такі узькі та глибокі, неначе печери. … Єремія прочитав лист, спахнув, роз'ярився й зараз звелів постинати голови посланцям.
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво
Сивоок довго не міг збагнути, чому найближче до серця йому саме цей бог, і тільки згодом, якось випадком, підгледівши, як Родим з особливою старанністю чаклує над новим Ярилом, побачив: дід дає богові своє поличчя! … Не нагадував він байдужих у своїй доброті до всіх без винятку слов'янських перунів, стрибогів, ярил і велесів.
МИРНИЙ Панас – Голодна воля
Його глухий плач чули одні тілько німі скелі та ховали глибокі яри гір. … Швидко час настане ярину засівати. … П'ять уже зорав на зяб, останні зоставив на ярину, баштан і огородину. … Він щоразу бігав до його навідуватись, милувався густим, як щітка, житом, чорною ріллею, що так чепурно переорав Орищин кум на ярину.