Результати пошуку слова: Ясно

Над собою побачила ясно-голубе, прозоре небо. … Ясно? … Вона стала прозоро-ясною, як чиста вода. … Проте для неї було ясно, що людина, яка прибула до них, підмовляла Якова Степановича на щось погане. … Було ясно, що це не звичайні купальники. … –  Ясно! … До них увійшли, клацнув вимикач, і Люда зажмурилась від ясної лампи.

А-а, тепер мені все ясно… … Бо все ж так ясно. … Все ясно… … Мені не ясно, що маю робити я. … Всім було ясно, що полковник хоче поговорити з Арсеном наодинці, тому залишилися стояти біля двору, а вони вдвох поволі пішли вздовж вулиці. … — Е-е, там було все ясно: перед тобою ворог — бий його.

Джонатан Сафран Фоер Все ясно За сприяння Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні Переклад з англійської здійснено за виданням Foer, Jonathan Safran. … щоразу говорив він, проте не було ясно, до кого він це каже. … «Ясно». – … А від того все стає просто ясно. … «Ясно шо є, –

Ніколи не забуду, як захоплено дивився я на білі, осяйні піщані береги і ясно-зелене листя пальм, що вилискувало під тропічним сонцем. … Ясно-зелені береги облямовувала торочка піску, така біла, що аж очі сліпила. … Під горою простягся вузький ясно-зелений плай чи луг, який уривався аж біля самісінького моря.

Своєрідним епіграфом, який визначає зміст цієї цінної пам'ятки слов'янського красномовства, можуть слугувати ось ці слова: «Я – риторика добрословного і ясновидющого розуму, мною граматика виконується й діалектика прикрашається. … Нам все достатньо ясно. … Говори ясно и просто.

Яснопі́льщина – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Яснопі́льщина родовий Яснопі́льщини давальний Яснопі́льщині знахідний Яснопі́льщину орудний Яснопі́льщиною місцевий на/в Яснопі́льщині кличний Яснопі́льщино*

Яснобро́дівка – іменник жіночого роду (населений пункт в Україні) відмінок однина множина називний Яснобро́дівка родовий Яснобро́дівки давальний Яснобро́дівці знахідний Яснобро́дівку орудний Яснобро́дівкою місцевий на/в Яснобро́дівці кличний Яснобро́дівко*

 Гаразд, із ним ясно. …  Ясно… – … Ясно? … Ясно? … Відповідати лише тоді, як я запитаю: “Ясно”. … Ясно? … –  Так, ясно. … Ясно? … Ясно? … –  Ясно!  … Ясно? … У в’язниці все ясно, там годує казна. … Ясно? … –  Ні, не ясно. … –  Йому не ясно!  … – Всім ясно, а він добиває нас своїми наївними запитаннями. … –  Тому мені не ясно, –