Результати пошуку слова: Я

НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Неоднаковими стежками

Posted on by / 0 Comment

Вона прочитала молитви й перечитувала з нудьги вже п’ятий акафист, бо була дуже богобояща й богомільна. … Не маючи ніякісінької роботи, вона сливе щодня ходила в монастир на службу божу або довго молилась вдома і сливе щодня перечитувала по п’ять акафистів. … В просторній спальні було чисто й гарно, як у віночку.

Загребельний Павло Архипович – З погляду вічності

Posted on by / 0 Comment

Якщо спробувати розмотати весь клубок останніх подій, то, здається, все почалося саме з приїзду Зізі. … Але приїзд Зізі запам'ятався мені. … Все-таки в жінках, видно, заховані якісь радарні установки. … Ізіда точно передчувала, як воно і що буде. … Подав ще п'ять рацпропозицій…»

ЛИСЕНКО Василь- Наказ лейтенанта Вершини

Posted on by / 0 Comment

Ще звечора вода сягала вікон і руді хвилі раз у раз стукали прив'язаними віконницями, а вранці на городі та в саду лишилися неглибокі озерця, в яких хлюпотіло чимало дрібної риби. … Якихось два-три роки тому Юрко з нетерпінням чекав такої пори, щоб половити рибу. … Жінки терли її, робили крохмаль, з якого пекли млинці.

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

Posted on by / 0 Comment

Я стояв на палубі до опівночі. … А над головою – високі, по-південному яскраві зорі. … Я спустився в каюту, відчинив вікно-ілюмінатор. … У мій сон увійшла заграва міста над морем, що плинуло кудись далеко-далеко, край світу, і я силкувався пригадати (так само у сні, звичайно), де ж це я її щойно бачив?

На уходах – Андрій Чайковський

Posted on by / 0 Comment

На уходах Андрій Чайковський І Було це якраз під Пилипівку. … Те саме помітив його найстарший синок, п'ятнадцятилітній Тарас, що вернувся тепер зі стайні. … Ціле літо батька не бачив і радів при згадці про ту хвилину, коли батько вернеться, а він похвалиться, як цього літа під час його відсутності сам господарював.

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Posted on by / 0 Comment

Книга перша Розділ I Наприкінці літа того року ми квартирували в селі, у будинку, з якого ген за річкою та розлогою рівниною видно було гори. … Дорогою повз будинок проходило військо, і курява, яку воно збивало, припорошувала віти дерев. … Часом ми чули потемки, як за вікнами йде військо і тягачі везуть важкі гармати.

ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно

Posted on by / 0 Comment

Дія цього твору, як і попередніх, відбувається у Києві в 70-х роках минулого ХХ століття. … Я лежу, не ворушачись, із заплющеними очима, а сон, як це часто буває, вперто не хоче відступати перед реальністю. … Мобільник вперто продовжує свої підбурливі заклики, доки я не витягаю нарешті малого паскудника з-під подушки і не озиваюсь: –

ФРАНКО Iван Якович – Борислав смiється

Posted on by / 0 Comment

Iван Якович Франко Борислав смiється Сонце досягало вже полудня. … Ану, Бенедю, тумане якийсь! … На парканi завiшена була на двох мотузках дошка, а побiч неї на таких же мотузках висiли двi дерев'янi довбеньки, котрими бито о дошку. … роздалося радiсне, голосне гавкання "дерев'яної суки".

Григорій Квітка-Основ’яненко – Пан Халявський

Posted on by / 0 Comment

Григорій Федорович КвіткаОснов'яненко Пан Халявський Григорій КвіткаОснов’яненко Пан Халявський[ Вперше опублікований в журналі «Отєчєствєнниє запіскі» (1839, №  … КвіткаОснов'яненко. … Далебі, аж дивом дивуєшся, як світ міняється!.. … І став тепер білий, чисто як папір.

ФИККЕР Эдуард – Золота четвірка. Дев’ятнадцятий кілометр

Posted on by / 0 Comment

Вона якась заспокійлива, сіро-голуба, просякнута пахощами кави. … Хоч я добре знаю його, бідолаху. … Але, як мені відомо, за Мартічкою він бігав сам. … Як вони кохали одне одного! … З того часу, як він освідчився їй, і до сьогоднішнього дня, коли справа його потрапила в мої руки, пройшло вісім щасливих місяців.