ШЕВЧУК Валерий Александрович – Срібне молоко

На те слово ожили двоє: перша – Гапка, яка стусанула невістку ліктем під бік, а другий – сам пан пономар, який досі ані звуку не видав, а може, бувши утруднений роботою в полі, а потім трудом біля Явдохи нічним, трохи й подрімував.

ВЛАДКО Володимир – Нащадки скіфів

Ось старий вождь перевів на мить погляд на того молодого чоловіка, який раніше виходив з юрби вітати його. Єдиний шлях відступу звідси, на який раніше сподівався Артем, було відрізано. Той самий віщун, який гукав раніше, відповів йому, –

Валерій та Наталя Лапікура – Поїзд, що зник

А там, у відділі адмінорганів, влаштували класичний рознос, який розпочинався зі слів: «Зважаючи на ваш досвід і заслуги…», Щоправда, від одягу тхнуло горілкою і лежав він на першій платформі, неподалік депутатської зали в стані, який здався залізничній міліції «глибоким алкогольним сп’янінням».

ФРЕМОВ Іван – Година Бика

–  Щастя молюска, що сховався в мушлю і ось-ось має бути роздушений неминучим збігом обставин, якийраніше називали на Землі, та й тепер називають у вас долею. Деякий час на екрані бовванів чотириреберний контур корабля, але й він розчинився в космічному мороці.

Едгар Аллан По – Оповідь Артура Гордона Піма

Я негайно вступив у володіння своєю крихітною оселею, і, думаю, в ту мить я пережив куди більшу втіху, аніж будь-який монарх, котрий уперше входить у свій палац. Постріли пролунали один за другим, і я побачив, що два дикуни впали, а третій, який уже заніс над Петерсом списа, перелякано відстрибнув убік, так і не завдавши удару.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

ані Ахілл, ані Зигфрід, ані Микита Кожум’яка, ані якийсь там інший велетень, що стає на прю з усіма темними силами – драконами, зміями-гориничами й іншими почварами стоголовими – й перемагає їх казковими чарами та міццю своєю богатирською.

ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi

Важкий, хворий камінь, який живе тільки цим дзвоном і ранішнім теплом. За мить стулився йому й рот, і він затрюхав просто на ті ворота, що гостинно розчинилися перед ним, і на тих синьо-зелених людей, котрі жваво вигецували на майдані якийсь надто бадьорий танок.

УЕЛЛС Герберт – У безодні

На Землі не існувало вже більше нічого, крім пурпурно-червоного, сліпучого миготіння й гуркоту – оглушливого гуркоту, який не вщухав ані на мить і поглинав усе. Містер Кейв збентежився, але й далі наполягав на тому, що продати кришталь не має права, бо, мовляв, сторгувався раніше з іншим покупцем, який може прийти сьогодні.

о.Франц Гаттлер КРИВАВА НЕЗАБУДКА Хресна дорога Спасителя Упорядник

Я певний, що нема у небі ані одного християнина, який не послуговувався би в житті цією цілющою купеллю. Вона добре знала, в якому стані знаходиться увесь людський рід, і який суворий суд нас чекає.