Результати пошуку слова: брови
Володимир Винниченко – Відродження Нації
Старий хльоскав нагайом, грізно морщив брови, бив по мордах слуг, але російський „останній салдат” не слухався, падав од утоми, від нерозуміння, від жаху, від туги за чистим, людським, за своїм мирним, селянським життям. … Пресу взяли на шворку й за один кивок бровима здушували так, що вона синіла й висолоплювала язика.
Кобилянська Ольга – Людина
Поодинокі звуки дзвона старої церкви долітали до неї, немов щось святе та зворушуюче залягло у спокійній, тихій природі… “Великдень!” При тім слові затремтіло її серце, немов його хто краяв, а брови стягнулись неначе в фізичному болю. … Брови його стягнулися грізно; закусивши долішню губу, глядів на неї заіскреними очима.
Володимир Сосюра – Третя рота
Задумливі, ніжно-суворі, світло-карі очі, орлиний ніс, високий лоб, тонкі брови. … Вона була красуня її смугляві тонкі риси, темно-карі очі; чорні, аж жагучі, мов крила летючих птиць, красиво загнуті брови; нервові ніздрі майже класичного, з ледве помітною горбинкою носа завжди були в якомусь дивнім, хвилюючім русі.