Результати пошуку слова: брязкіт

брязкітли́вий – прикметник відмінок однина множина чол.

брязкітли́вість – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний брязкітли́вість родовий брязкітли́вості давальний брязкітли́вості знахідний брязкітли́вість орудний брязкітли́вістю місцевий на/у брязкітли́вості кличний брязкітли́восте*

брязкітли́во – прислiвник незмінювана словникова одиниця

вона швидко побігла нагору, знайшла бляшанку і, труснувши нею, почула брязкіт металу. Щораз дужче лунає брязкіт зброї, вже Розпорикова рука мліє, але раптом його ворог скрикнув і показав зламаного меча. У напруженій тиші, яку порушував лише далекий брязкіт, я шукав потрібних слів.

Крики, зойки, прокльони, іржання коней, брязкіт шабель — все це змішувалось в якомусь оглушливому гвалті. Шум, гамір, іржання коней, гавкання собак, добірна лайка і брязкіт ножів, що долітав з пекарні, здавалося, висіли в повітрі. У залі почулося глухе ремство й брязкіт палашів та щабель об піхви.

Десь далеко, а потім все ближче й ближче чулись рівні кроки багатьох ніг, брязкіт. Звуки кроків і брязкіт щитів усе дужчали. Крізь віконця долетів шум багатьох людей, брязкіт мечів, крики. І раптом, тільки всі вони, розтягнувшись, заповнили ущелину, тишу лісів і гір порушив брязкіт зброї, свист стріл, крики людей.

Я маю повноваження місцевої влади заарештувати людину, яку ви знаєте як сеньйора Аугустіно… Поряд за стіною почувся брязкіт, ніби наступили ногою на скло. Брязкіт металу. Знову брязкіт, дзвінок, і мене випихають із тісної кліті. Різкий удар, брязкіт.

А з Волинського шляху вже чути брязкіт зброї та іржання коней. Нарешті з’явилося дві постаті, почувся неголосний брязкіт.