Маленький товстопузий божок пустотливо підняв руки в натягав на них крильця, а крильця його нагадували чомусь закучерявлене зелене листя, буйно-вічне й загадкове.
Ой, не хотілось би оддавать тебе й за молодого шибайголову, що не поживе довго без степу да коня, поляже в полі буйною головою, а тебе зоставить горювать з дітоньками!» Так собі думаючи да гадаючи, старий Таволга часом тяжко, тяжко засумує, аж сльоза покотиться йому з ока.
Раб має право тільки важко працювати й кланятися господареві, а хлопець удався буйного норову й не вмів гнути хребта. Фінікійці висіли в буйно зарослому після кількамісячної зливи розлогому степу.
…цвітом цвіли вишиті хрестики; жінка зупинилася біля мене й спитала, чи можна подивитися моє малювання (а я якраз малював загін кукурудзи, що навальне й соковите вибухала буйною зеленню — лапастим листям, на якому іскрилися міріади пацьорок уранішньої роси). —
але коли отак дивився на Пат, то відчував, як гнітючий сум, що каменем лежав у мене на душі, знову і знову заливали хвилі буйної надії, як він перетворювався в надію і змішувався з нею, одне переходило в інше – сум, надія, вітер, вечір і дівчина-красуня між блискучими дзеркалами й свічниками…
На другий бiк з гори збiгав густий садок i слався всюди по долинi ген аж до буйного лiсу. Яка ся церква здавалася колись великою та показною, а тепер наче осiла – зовсiм i не видно її з-за лип, що кругом так буйно розрослися.
Царевич мимоволі замилувався цією величною спорудою, що в сяйві місяця, на тлі буйної рослинності, здавалася прекрасною. Посеред Нілу траплялися острівці, які ніби вчора виринули з-під води, а вже сьогодні були вкриті буйною рослинністю і заселені незчисленними зграями птахів.