Результати пошуку слова: вгору
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
Поряд з ним спалахнув червоний ліхтар, його проміння ковзнуло по палубі й зметнулося вгору. … Розвиднювалось, ніби ми піднімалися вгору. … Вони здригалися від пухирців, що порскали вгору, від метушні пістрявих, золотих та срібних риб. … Рука зметнулася вгору: поправляє волосся. … І знову швидко, майже миттєво, здіймався вгору.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Поміж ворогами
Він висмикував їх пальцями, одбивався од їх червоним гострим язиком, задирав їх вгору пальцями; а коли вони вже геть-то надокучали, зараз хапав ножниці й спохвату та спересердя підтинав їх як можна вище, трохи не під самісіньким носом. … Курява підбилась вгору, мов хмара, летіла смугами по вулицях, вилася, мов дим, вздовж шляху.
КЕЛЛЕРМАН Бернгард – Тунель
– Вона звела вгору свої тоненькі брови, і якусь хвилю вигляд у неї був справді нещасний.- А Ліндлеї переїхали до Монреаля, ти ж бо знаєш. … Зваблені якимись палкими й спокусливими голосами, звуки з затамованою, несамовитою пристрастю злетіли вгору, і Мод відчула себе зірваним листком, що його підхопив вихор.
Адріан Кащенко – Славне військо
по Очаківські улуси та вгору річки Бугу аж по Синюху; від самарських же земель через степи аж до Дону-річки, де ще до козацького гетьмана Ланцкоронського запорожці зимівниками сиділи, — … Ой, летів ворон та із чужих сторін Та, летючи вгору, крикнув: “Ще ж бо я хлопець, хлопець молоденький, Ой, тутечки не привикнув!
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
— не вгавала від подиву й захоплення молоденька, з гарним овалом личка й великими чорними очима дівчина, задираючи вгору свою голівку, уквітчану золотистою кульбабою й ліловими фіалками, щоб роздивитися хрест на дзвіниці. … — шляхтич підвів пиховито голову, брови його поповзли вгору, а губи скривилися в гоноровиту усмішку.
ЖУЛЬ ВЕРН – ТАЄМНИЧИЙ ОСТРІВ
Варто скинути найлегший предмет, і куля в ту ж хвилину піднімається вгору. … Налетів величезний вал, і куля, що, здавалося, ніколи вже не підніметься вгору, несподівано підстрибнула в вишину. … Підхоплена вітром куля, звільнившись від тягаря, полетіла вгору і зникла в небі, наче підбита птаха, що на мить знов ожила.
ТРУБЛАЇНІ Микола Петрович – Шхуна «Колумб»
Незнайомка зупинилась, підняла вгору свою палицю, і над нею, мов парашут, розпустився зонтик. … Половина його спини виступала з води, руки швидко зносились вгору, розрізали повітря і з силою падали на воду, виносячи плавця вперед. … Та цього разу сонце виринуло з моря десь зовсім близько й одразу почало швидко йти вгору.
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван – Над Чорним морем
сказав він бундючно й підняв голову вгору. … Ціна на пшеницю та кукурудзу пішла вгору! … їй-богу, пішла вгору і в нас, і за границею, та ще й добре! … Тараса Бульбу поляки розп'яли на старій вербі, десь там вгору далі над Дністром і підпалили вербу. … А його лице, високе чоло гордо й зневажливо підняте вгору.