Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
А тим часом із діброви Козак виїжджає; Під ним коник вороненький Насилу ступає. … Не за горами кари час. … Ось на ж тобі, друже, Цей дукачик, та не згуби”. … Бо чутка є, що цар хоче Весь світ полонити. … Я каралась Весь вік в чужій хаті… Прости мене, мій синочку! … За що пак милує господь Лихую твар такую, Як цей правитель?..