Результати пошуку слова: вечора
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Він з ранку й до вечора сидів у залі, де вона врешті відбулася, чекав відвідувачів і спостерігав, як сонячні зайчики, що проникали крізь пишні штори, мов зграйка птахів, перебиралися з одного полотна на інше й ніби скльовували з них свіжість барв. … подумав Ігор, ловлячи себе на тому, що вже з нетерпінням чекає вечора.
Ольга Кобилянська – «В неділю рано зілля копала»
Як сказано, розложили свої шатра недалеко села й ріки під горою Чабаницею, а зараз з самого вечора розклали великий огонь. … Я йду… І пішов… Третього вечора вернув. … А літніми вечорами, то вже і голосом ніхто так не виспівує, як Дончуків Грицько, вештаючись коло хати і худоби, виводячи одну просту пісню понад другу.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
Після танців, «за настійливою вимогою публіки», як оголосив конферансьє вечора Ромейко, Павлик з піднесенням прочитав свою поему «Переможці глибин», йому шалено аплодували й примусили деякі місця повторити на біс. … Це почалося з вечора на честь одужання Скворешні. … – Репетиція до сьогоднішнього вечора, –
СТАРИЦЬКИЙ Михайло Петрович – За двома зайцями
Хвалити бога, прожили вік у добрій згоді та лагоді, діждалися й свого ясного вечора… Да не зайдет сонце во гніві вашім… Явдокія Пилипівна. … Спала вже, спала, та ніяк до вечора не доспала; упріла тільки, страх! … Не знаю вже, чи й доживу до вечора… Як я пригорну його, як… Ой, ой, як здумаю… Когда б только скоріще!
Астрід Ліндгрен – Малий і Карлсон, що живе на даху
Вечорами він сидить на ґаночку, попахкує люлькою і дивиться на зорі. … Так було й цього вечора, хоч надворі стояла тепла, ясна погода, а липи на вулиці вже вбралися в зелені листочки. … – Ні, ти тільки уяви собі – коли темними осінніми вечорами я йтиму по даху до своєї хатки, то зможу присвічувати ліхтариком.